Високотехнологічна артроскопічна операція, під час якої розірвана зв'язка замінюється на міцний та живий трансплантант.
Пластика хрестоподібної зв'язки — це операція, під час якої розірвану зв'язку колінного суглоба замінюють новим, міцним трансплантатом, що береться з власних сухожиль пацієнта.
Головна мета — повернути коліну стабільність, щоб воно не вилітало і не підкошувалося під час ходьби чи бігу. Це особливо важливо для активних людей та спортсменів, оскільки без цілої зв'язки суглоб швидко зношується, виникають розриви менісків та розвивається артроз. Операція дозволяє пацієнту знову впевнено спиратися на ногу та повернутися до повноцінного спортивного життя без страху перед травмою.

Операція рекомендується, якщо:
Запишіться на консультацію до ортопеда-травматолога, щоб відновити міцність зв’язок.
При спробі змінити напрямок руху або прискоритися виникає відчуття, що кістка «ходить», немає надійної опори. Це типовий сигнал, що зв’язка розірвана і без внутрішньої реконструкції суглоб залишатиметься нестабільним, що призведе до швидкого зношування хряща.
У момент розриву часто відчувається характерний тріск або хлопок. Коліно швидко набрякає (гемартроз), з'являється відчуття розпирання зсередини. Біль не дає повноцінно наступити на ногу, а звичайні знеболювальні приносять лише часткове полегшення.
Стає складно повністю розігнути або зігнути ногу. Рухи супроводжуються болем або відчуттям «блокування». Через це людина не може нормально користуватися ногою в побуті — спускатися сходами, сідати в авто або впевнено крокувати.
Навіть якщо гострий біль минув, будь-яка спроба пробігтися викликає набряк і ниючі відчуття. Це вказує на те, що м'язи не можуть самостійно утримати суглоб, і він працює з перевантаженням, травмуючи меніски.
Коліно підводить у найменш очікуваний момент, навіть на рівній дорозі. Кожен такий випадок — це мікротравма суглоба. Постійний страх, що нога знову «вилетить», змушує людину відмовлятися від активного життя.
Відсутність ефекту від наколінника чи ЛФК
Якщо після курсу вправ та носіння ортеза відчуття «розхитаності» залишається, а на МРТ підтверджено розрив — це ознака того, що консервативне лікування не дає стабільності. У таких випадках пластика ПХЗ дозволяє надійно відновити функцію суглоба.
95 000₴
Перед пластикою хрестоподібної зв'язки важливо переконатися, що колінний суглоб готовий до втручання, а лікар має повну картину ушкоджень. Правильна підготовка дозволяє значно пришвидшити реабілітацію та забезпечити надійну фіксацію нової зв'язки.
Що входить у підготовку:
Консультація ортопеда-травматолога. Лікар проводить спеціальні ручні тести, щоб оцінити ступінь розхитаності коліна. Пояснює, чому у вашому випадку потрібна пластика, вибирає вид трансплантата та відповідає на всі запитання щодо майбутніх навантажень.
МРТ колінного суглоба. Це ключове обстеження, яке показує не лише розрив ПХЗ, а й стан менісків та хряща. На основі МРТ хірург планує хід операції: чи буде це лише відновлення зв'язки, чи знадобиться додаткове «ремонтування» інших структур суглоба.
Базові аналізи та огляд анестезіолога. Перед артроскопією проводяться стандартні аналізи крові, ЕКГ та консультація анестезіолога. Оскільки операція виконується під спінальною або загальною анестезією, це необхідно для вибору найбезпечнішого методу знеболення.
Передопераційна підготовка коліна. За наявності сильного набряку лікар може призначити курс протизапальної терапії або ЛФК. Важливо, щоб перед операцією коліно заспокоїлося, а амплітуда рухів була максимально можливою. У день операції пацієнт отримує прості інструкції щодо режиму харчування та прийому ліків.
Операція спрямована на заміну розірваної зв'язки міцним трансплантатом, щоб повернути коліну стабільність і захистити суглоб від зношування.
1
Через мініатюрний розріз хірург бере частину власного сухожилля пацієнта. Це найнадійніший матеріал, який найкраще приживається і з часом стає міцною новою зв'язкою.
2
Через два проколи по 5 мм вводиться камера. Лікар видаляє залишки розірваної зв'язки та готує суглоб, максимально зберігаючи здорові тканини та меніски.
3
У кістках стегна та гомілки просвердлюються тонкі тунелі. Вони точно повторюють природний хід вашої зв'язки для правильної біомеханіки рухів у майбутньому.
4
Нова зв'язка протягується крізь канали та закріплюється спеціальними титановими або біодеградуючими фіксаторами. Вони надійно утримують її до повного зрощення з кісткою.
5
Хірург перевіряє натяг нової зв'язки та переконується, що коліно більше не хитається. Проколи ушиваються, накладається пов'язка, а нога фіксується в спеціальному ортезі.
Відновлення після операції — ключовий етап, який визначає, наскільки стабільним буде коліно та як швидко ви повернетеся до звичного життя.
Зменшення болю та набряку за допомогою медикаментів. Коліно фіксується у спеціальному шарнірному ортезі. Вже наступного дня після операції пацієнт починає виконувати прості вправи для підтримки тонусу м'язів стегна.
Поступово дозволяється згинання ноги під контролем реабілітолога. Це важливо, щоб уникнути скутості суглоба. Пацієнт починає ходити з милицями, поступово збільшуючи навантаження на прооперовану ногу.
Підключаються вправи на велотренажері та плавання. Головна мета — відновити силу м’язів, які тепер мають тримати суглоб разом із новою зв'язкою. Поступово повертаються звичні побутові навантаження без милиць.
Більшість пацієнтів повертаються до бігу та активної роботи. Лікар оцінює стан трансплантата та готовність м'язів до стрибків і поворотів. Повернення в контактний спорт дозволяється лише після повного приживлення нової зв'язки.
Мета операції — не просто «замінити зв'язку», а повернути коліну повну стабільність та функцію для активного життя.
Що змінюється після операції:
Ні, через особливості кровопостачання та перебування у суглобовій рідині, розірвані кінці ПХЗ не зростаються. Без хірургічного відновлення коліно залишається нестабільним.
Постійна розхитаність призводить до швидкого розриву менісків та стирання суглобового хряща. Це провокує розвиток важкого артрозу вже через 5-10 років після травми, що в майбутньому може вимагати заміни суглоба.
У середньому артроскопічна пластика триває від 45 до 90 хвилин. Час залежить від складності травми та необхідності додаткових маніпуляцій (наприклад, зшивання пошкодженого меніска).
Ні, основна частина операції виконується через 2 проколи по 5 мм. Додатково робиться лише один розріз (до 3 см) у місці забору власного сухожилля для трансплантата. Шрами залишаються мінімальними та естетичними.
Зазвичай пацієнт перебуває у стаціонарі 1-2 дні. Цього часу достатньо для контролю загоєння, знеболення та першого заняття з реабілітологом, який навчить правильно ходити на милицях.
Запишіться на консультацію ортопеда, щоб визначити причину болю та отримати план відновлення цілісності зв’язок і сили м'язів.