Фіксація переломів пластинами та гвинтами, щоб кістка зрослася правильно і нога швидше повернула рухливість та опору.
Металоостеосинтез — це операція, під час якої уламки кісток, що формують колінний суглоб, зіставляють у правильне положення і надійно фіксують спеціальними конструкціями: анатомічними пластинами, гвинтами або штифтами.
Головна мета — відновити ідеальну гладкість суглобової поверхні та забезпечити стабільність кістки. Це критично важливо для коліна, оскільки найменша нерівність після зрощення призводить до швидкого розвитку артрозу та обмеження рухів. Надійна фіксація дозволяє раніше почати розробку суглоба.
%201.webp)

найчастіше при переломах виростків великогомілкової або стегнової кістки. Пластина повторює форму кістки та «тримає» суглобову поверхню.

використовуються при переломах наколінника (чашечки). Метод дозволяє щільно притиснути уламки один до одного для швидкого зрощення.

застосовуються, якщо перелом розташований трохи нижче або вище суглоба (у тілі кістки). Стержень вводиться всередину каналу кістки.
Остеосинтез найчастіше рекомендують, якщо:
Запишіться на консультацію до ортопеда та отримайте чітке рішення по тактиці лікування.
Біль не вщухає протягом кількох днів і різко посилюється при спробі встати на ногу. Навіть у спокої зберігається відчуття розпирання всередині суглоба, а звичайні знеболювальні дають лише короткочасне полегшення.
Суглоб виглядає зміщеним або викривленим. З’являється неприродний кут нахилу гомілки або виражена асиметрія порівняно з іншою ногою, що свідчить про зміщення уламків, які не зможуть зростися правильно без фіксації.
Стає неможливо повністю зігнути або розігнути ногу. Рухи супроводжуються відчуттям механічної перешкоди всередині. Через це людина втрачає мобільність і не може самостійно ходити чи підніматися по сходах.
Суглоб швидко збільшується в об’ємі та стає напруженим. Поява великих гематом та відчуття тиску зсередини вказують на серйозне пошкодження кісткових структур і скупчення крові в порожнині суглоба.
При спробі спертися на ногу виникає відчуття, що коліно не тримає вагу тіла або підкошується. Це сигнал, що перелом є нестабільним і суглоб не зможе виконувати свою опорну функцію без внутрішньої фіксації пластинами чи гвинтами.
Якщо після накладання гіпсу біль не вщухає, а на контрольних знімках видно зміщення уламків — консервативне лікування неефективне. Операція дозволяє ідеально зіставити фрагменти кістки та забезпечити їхнє надійне зрощення.
110 000₴
Перед металоостеосинтезом у ділянці коліна важливо переконатися, що операція пройде безпечно, а лікар має повну картину ушкодження. Підготовка дозволяє зменшити ризики ускладнень і правильно спланувати втручання.
Що входить у підготовку:
Консультація ортопеда-травматолога. Лікар оцінює характер перелому, ступінь зміщення уламків та стан м'яких тканин навколо суглоба. Пояснює, чому необхідна саме внутрішня фіксація конструкціями та відповідає на запитання пацієнта.
Рентген або КТ ушкодженої ділянки. Обстеження показує точну лінію перелому та кількість уламків. При складних переломах КТ є обов'язковим, оскільки дозволяє створити 3D-модель суглоба для ідеального розміщення пластин чи стержня.
Базові аналізи та огляд анестезіолога. Оскільки операції на коліні потребують спінальної або загальної анестезії, проводяться розширені аналізи крові, ЕКГ та оцінка кардіологічних ризиків. Це необхідно для вибору найбезпечнішого типу знеболення.
Підготовка пацієнта до втручання. Лікар дає рекомендації щодо режиму харчування та прийому ліків. У день операції пацієнт отримує чіткі інструкції: коли можна востаннє їсти та пити, та як підготувати шкіру в зоні коліна.
Операція спрямована на точне зіставлення уламків кістки та їх надійну фіксацію, щоб кістка зрослася правильно і нога повернула повну рухливість та опорну функцію.
1
Хірург виконує акуратний розріз у зоні колінного суглоба, щоб дістатися до пошкодженої ділянки. М'які тканини максимально зберігаються, щоб зменшити травматизацію та полегшити подальше відновлення.
2
Фрагменти кістки зіставляються в анатомічно правильне положення. Це ключовий етап, від якого залежить ідеальна гладкість суглобової поверхні, що запобігає розвитку артрозу у майбутньому.
3
Кістка стабілізується спеціальними титановими пластинами та гвинтами. Вони надійно утримують уламки в правильному положенні під навантаженням протягом усього періоду зрощення.
4
Лікар перевіряє надійність фіксації під рентген-контролем та оцінює, чи не заважає конструкція вільному згинанню та розгинанню колінного суглоба.
5
Розріз ушивається, накладається пов'язка. За потреби нога тимчасово фіксується ортезом для захисту суглоба в ранній післяопераційний період, але без повного обмеження рухів.
Відновлення після операції — ключовий етап, який визначає, наскільки повноцінно відновиться функція ноги та здатність вільно ходити.
Зменшення болю та набряку за допомогою медикаментів. Пацієнт починає виконувати дихальні вправи та ізометричне напруження м'язів стегна. Лікар контролює загоєння рани та загальний стан пацієнта.
Після зменшення набряку поступово дозволяються обережні пасивні та активні рухи в коліні. Це критично важливо для профілактики скутості суглоба та відновлення кровообігу.
Підключаються вправи на спеціальних тренажерах для розробки суглоба, відновлення сили м'язів та координації. Поступово збільшується навантаження на ногу, пацієнт вчиться ходити з меншою опорою.
Більшість пацієнтів поступово повертаються до активної роботи, занять спортом та звичних навантажень. Лікар контролює процес зрощення кістки на рентген-знімках та коригує фінальну стадію реабілітації.
Мета операції — не просто «зростити кістку», а відновити ідеальну гладкість суглоба та можливість знову вільно ходити.
Що змінюється після операції:
Гіпс на 2-3 місяці призводить до «застигання» коліна та атрофії м'язів. Операція ж стабілізує кістку зсередини, що дозволяє починати рухи вже в перші дні. Це зберігає рухливість суглоба та значно прискорює повернення до ходьби.
Вік не є протипоказанням. Навпаки, для літніх людей остеосинтез це спосіб уникнути нерухомості, яка загрожує ускладненнями. Сучасна анестезія та малоінвазивні техніки дозволяють безпечно оперувати пацієнтів будь-якого віку за умови стабільного загального стану.
Оптимально - у перші 24-72 години, поки не наросла сильна внутрішня гематома та не почалися рубцеві процеси. Якщо набряк надто великий, операцію можуть відкласти на 5-7 днів до його зменшення, зафіксувавши ногу шиною.
Вставати на милиці та ходити без опори на хвору ногу зазвичай дозволяють на 2-3 день. Ступінь допустимого навантаження визначає хірург залежно від складності перелому, часто це дозволяється через 4-6 тижнів.
При використанні сучасних пластин та стержнів хірурги намагаються робити мінімальні розрізи. Довжина шва залежить від типу перелому: від 3-4 см для встановлення стержня до 10-12 см при складних багатоуламкових переломах виростків. З часом шрам блідне і стає малопомітною тонкою лінією.
Запишіться на консультацію ортопеда, щоб оцінити характер перелому та отримати індивідуальний план лікування.