Хірургічне відновлення цілісності кісток за допомогою сучасних титанових фіксаторів. Повертаємо опору на ногу та можливість ходити навіть після складних травм.
Металоостеосинтез — це операція, під час якої уламки стегнової або тазової кістки зіставляють у правильне анатомічне положення і надійно фіксують сучасними конструкціями: стержнями (цвяхами), пластинами або гвинтами.
Головна мета — щоб кістка зрослася рівно, а пацієнт якомога швидше зміг ставати на ногу. Це критично важливо при переломах шийки стегна або вертлюжної ділянки, коли є високий ризик несправжнього суглоба або тривалого ліжкового режиму, який небезпечний для здоров'я в цілому. Стабільна фіксація дозволяє уникнути тривалого гіпсування та швидше повернутися до активного життя.


використовується при чрезвертлюжних переломах. Стержень вводять всередину кістки, що дозволяє пацієнту ставати на ногу майже одразу після операції.

застосовуються при переломах шийки стегна у молодих пацієнтів. Кілька гвинтів надійно стягують відламки, створюючи умови для їхнього зрощення та збереження суглоба.

найчастіше при складних переломах вертлюжної западини або підвертлюжної ділянки, де необхідна максимально точна фіксація кожного уламка кістки.
Остеосинтез найчастіше рекомендують, якщо:
Запишіться на консультацію до ортопеда та отримайте чітке рішення по тактиці лікування.
Біль не вщухає протягом кількох днів і посилюється при найменшій спробі поворухнути ногою або змінити положення в ліжку. Знеболювальні препарати дають лише часткове або дуже короткочасне полегшення, а дискомфорт заважає навіть просто сісти.
Після падіння чи удару нога виглядає не так, як раніше: вона може здаватися коротшою за здорову або бути неприродно розвернутою стопою назовні. Це часто свідчить про зміщення уламків кістки, яке без хірургічної фіксації призведе до неправильного зрощення.
Стає неможливо підняти ногу, зігнути її або спертися на неї під час ходьби. Рухи супроводжуються різким болем або відчуттям заклинювання. Через це людина втрачає мобільність і не може самостійно виконувати елементарні дії - встати з ліжка чи дійти до ванної.
Ділянка суглоба швидко набрякає, з’являються великі синці, що поширюються по стегну. Відчуття сильного тиску зсередини вказує на серйозне пошкодження кісткових структур і судин, що вимагає ретельного обстеження та часто оперативного втручання.
При спробі поворухнути ногою виникає відчуття, що кістка «ходить» або не має нормальної опори. Це типовий сигнал того, що перелом є нестабільним, і без внутрішньої фіксації кістка не зможе зростися в правильному положенні.
Якщо після періоду спокою чи скелетного витягнення біль зберігається, а на рентгені видно, що уламки не тримаються разом. У таких випадках консервативне лікування не дає потрібної стабільності, і металоостеосинтез є єдиним способом забезпечити надійне зрощення.
130 000₴
Перед металоостеосинтезом у ділянці кульші важливо переконатися, що операція пройде безпечно, а лікар має повну картину ушкодження. Підготовка дозволяє зменшити ризики ускладнень і правильно спланувати втручання.
Що входить у підготовку:
Консультація ортопеда-травматолога. Лікар оцінює характер перелому, ступінь зміщення уламків та стан м'яких тканин навколо суглоба. Пояснює, чому необхідна саме внутрішня фіксація конструкціями, а не скелетне витягнення, та відповідає на запитання пацієнта.
Рентген або КТ ушкодженої ділянки. Обстеження показує точну лінію перелому та кількість уламків. При складних переломах вертлюжної западини КТ є обов'язковим, оскільки дозволяє створити 3D-модель суглоба для ідеального розміщення пластин чи стержня.
Базові аналізи та огляд анестезіолога. Оскільки операції на кульші потребують спінальної або загальної анестезії, проводяться розширені аналізи крові, ЕКГ та оцінка кардіологічних ризиків. Це необхідно для вибору найбезпечнішого типу знеболення.
Підготовка пацієнта до втручання. Лікар дає рекомендації щодо режиму харчування та прийому ліків. У день операції пацієнт отримує чіткі інструкції: коли можна востаннє їсти та пити, та як підготувати шкіру в зоні стегна.
Операція спрямована на точне зіставлення уламків кістки та їх надійну фіксацію, щоб кістка зрослася правильно і пацієнт зберіг можливість вільно ходити.
1
Хірург виконує акуратний розріз у зоні стегна або паху, щоб дістатися до ушкодженої ділянки. М'які тканини та м'язи максимально зберігаються, щоб зменшити травматизацію та полегшити подальше відновлення.
2
Фрагменти кістки зіставляються в анатомічно правильне положення під постійним рентген-контролем. Це ключовий етап, від якого залежить, чи зростеться стегно рівно і чи не виникне вкорочення ноги.
3
Кістка стабілізується спеціальними титановими фіксаторами. Вони надійно утримують уламки під навантаженням протягом усього періоду зрощення, дозволяючи пацієнту рано починати вставати на ногу.
4
Лікар перевіряє, наскільки надійно зафіксована кістка, та оцінює об'єм рухів у кульшовому суглобі. Конструкція не повинна заважати нормальній рухливості кінцівки та роботі навколишніх м'язів.
5
Розріз ушивається пошарово, накладається стерильна пов'язка. За потреби зона операції дренується, а нога може бути тимчасово зафіксована у правильному положенні для комфорту в перші дні.
Відновлення після операції — ключовий етап, який визначає, наскільки повноцінно відновиться функція ноги та здатність вільно ходити.
Зменшення болю та набряку за допомогою медикаментів. Пацієнт починає сідати в ліжку та виконувати дихальні вправи. Лікар контролює стан рани та процес загоєння тканин навколо суглоба.
Після зменшення гострого болю починаються обережні рухи ногою. Пацієнт вчиться вставати та робити перші кроки з допомогою ходунків або милиць, поступово збільшуючи навантаження на ногу.
Підключаються вправи для зміцнення м'язів стегна та сідниць. Поступово збільшується дистанція ходьби. Пацієнт повертається до звичних побутових справ, використовуючи меншу опору (наприклад, одну милицю або палицю).
Більшість пацієнтів повністю відмовляються від додаткової опори. Лікар контролює процес зрощення кістки на рентген-знімках та дозволяє повернення до активних навантажень і роботи.
Мета операції — не просто «зростити кістку», а відновити нормальну форму та функцію кульшового суглоба.
Що змінюється після операції:
.webp)
Прямих вікових обмежень немає. Навпаки, для літніх людей операція є життєво необхідною, оскільки дозволяє уникнути тривалого ліжкового режиму. Рішення приймається на основі загального стану здоров'я та здатності організму перенести анестезію.
Сучасні титанові фіксатори біоінертні, тому можуть залишатися в тілі пожиттєво. Видалення рекомендується лише у випадках індивідуального дискомфорту, розвитку запалення або за бажанням пацієнта.
Ні, фіксатори встановлюються таким чином, щоб не обмежувати амплітуду рухів у суглобі. Після повного відновлення м'язів та зрощення кістки пацієнт перестає відчувати наявність металу і може вільно нахилятися, сідати та ходити.
При використанні малоінвазивних методик робляться лише кілька невеликих розрізів (до 3-5 см). Це забезпечує чудовий естетичний результат: з часом сліди стають майже непомітними тонкими лініями.
Завдяки стабільній фіксації сучасними стержнями, пацієнти часто починають вставати біля ліжка та робити перші кроки з опорою вже на 2-3 день після операції. Це критично важливо для швидкого відновлення кровообігу та роботи м'язів.
Запишіться на консультацію ортопеда, щоб оцінити характер перелому та отримати індивідуальний план лікування.