Фіксація переломів пластинами та гвинтами, щоб кістка зрослась правильно і рука швидше повернула рухи.
Металоостеосинтез — це операція, під час якої уламки кістки ставлять у правильне положення і надійно фіксують спеціальними конструкціями: пластинами, гвинтами або спицями.
Головна мета — щоб кістка зрослась рівно і стабільно, а кисть або зап’ястя не втратили рухливість і силу. Це особливо важливо, коли перелом “роз’їхався”, кістка має багато уламків або є ризик, що після гіпсу рука залишиться зі зміщенням.

Лікар обирає метод фіксації залежно від того, яка кістка зламана і наскільки нестабільний перелом:

найчастіше при складних переломах зап’ястя/променевої кістки, коли треба дуже точна фіксація.

Коли потрібно “стягнути” відламки і зберегти анатомію (часто — дрібні кістки кисті).

Коли фіксація потрібна, але пластина не обовʼязкова (часто як тимчасова або при певних типах переломів).
Остеосинтез найчастіше рекомендують, якщо:
Запишіться на консультацію до ортопеда та отримайте чітке рішення по тактиці лікування.
Біль не зменшується протягом кількох днів, посилюється при русі або спробі спертися на руку. Навіть у спокої може зберігатися відчуття різкого, “пульсуючого” болю. Знеболювальні препарати дають лише часткове або короткочасне полегшення.
Після удару чи падіння форма кисті або зап’ястя виглядає “не так, як раніше”: з’являється викривлення, неприродний кут, асиметрія пальців. Це часто свідчить про зміщення уламків кістки, яке без фіксації може призвести до неправильного зрощення.
Стає складно згинати чи розгинати пальці, повертати кисть, стискати предмети. Рухи супроводжуються болем або відчуттям “блокування”. Через це людина не може нормально користуватися рукою в побуті — тримати чашку, телефон, виконувати дрібні дії.
Після травми рука сильно набрякає, з’являються великі гематоми, відчуття тиску зсередини. Набряк може не спадати або навіть посилюватися протягом кількох днів, що вказує на серйозне ушкодження кісткових структур і м’яких тканин.
При спробі рухати рукою виникає відчуття, що кістка “ходить”, немає нормальної опори, рухи нестабільні. Це типовий сигнал, що перелом є нестабільним і без внутрішньої фіксації (пластини, гвинти) кістка може зростатися неправильно.
Якщо після накладання гіпсу біль зберігається, форма кисті залишається деформованою, а на контрольних знімках видно зміщення уламків — це ознака того, що консервативне лікування не дає потрібної стабільності. У таких випадках металоостеосинтез дозволяє правильно зіставити уламки та забезпечити надійне зрощення.
70 000₴
Перед металоостеосинтезом кисті або зап’ястя важливо переконатися, що операція пройде безпечно, а лікар має повну картину ушкодження. Підготовка дозволяє зменшити ризики ускладнень і правильно спланувати втручання.
Що входить у підготовку:
Консультація ортопеда-травматолога. Лікар оцінює характер перелому, ступінь зміщення уламків, стан м’яких тканин і функцію кисті. Пояснює, чому в конкретному випадку потрібна операція, а не гіпс або шина, та відповідає на запитання пацієнта.
Рентген або КТ ушкодженої ділянки. Обстеження показує точну лінію перелому, кількість уламків і їх розташування. За складних переломів КТ дозволяє детально спланувати розташування пластини або гвинтів.
Базові аналізи та огляд анестезіолога. Перед операцією проводяться стандартні аналізи крові, ЕКГ та консультація анестезіолога. Це необхідно, щоб підібрати безпечний тип знеболення та врахувати супутні захворювання.
Підготовка руки до втручання. За наявності набряку, ранок або саден лікар може дати рекомендації щодо підготовки шкіри. У день операції пацієнт отримує прості інструкції: коли можна їсти, пити, які ліки дозволено приймати.
Операція спрямована на точне зіставлення уламків кістки та їх надійну фіксацію, щоб кістка зрослася правильно й рука зберегла функцію.
1
Хірург виконує акуратний розріз у зоні перелому, щоб дістатися до ушкодженої кістки. М’які тканини максимально зберігаються, щоб зменшити травматизацію та полегшити відновлення.
2
Фрагменти кістки зіставляються в анатомічно правильне положення. Це ключовий етап, від якого залежить, чи зростеться кістка рівно і чи не виникне деформацій у майбутньому.
3
Кістка стабілізується спеціальними титановими пластинами та гвинтами. Вони утримують уламки в правильному положенні протягом усього періоду зрощення.
4
Лікар перевіряє, наскільки надійно зафіксована кістка, та оцінює, чи не заважає конструкція рухам сухожиль і суглобів.
5
Розріз ушивається, накладається пов’язка. За потреби рука тимчасово фіксується ортезом або шиною для захисту в ранній післяопераційний період.
Відновлення після операції — ключовий етап, який визначає, наскільки повноцінно відновиться функція руки.
Зменшення болю та набряку за допомогою медикаментів. Рука може бути зафіксована ортезом або пов’язкою. Лікар контролює стан рани та загальний процес загоєння.
Після зменшення набряку поступово дозволяються обережні рухи пальців і кисті. Це важливо, щоб уникнути скутості та “залипання” суглобів.
Підключаються вправи для відновлення рухливості, сили та координації. Поступово повертаються побутові навантаження: користування рукою в повсякденних справах.
Більшість пацієнтів поступово повертаються до роботи, спорту та звичних навантажень. Лікар контролює процес зрощення кістки на контрольних знімках і коригує реабілітацію.
Мета операції — не просто “зростити кістку”, а відновити нормальну форму та функцію кисті чи зап’ястя.
.webp)
Ні. Багато переломів можна лікувати без операції — гіпсом або ортезом. Металоостеосинтез потрібен тоді, коли уламки кістки зміщені, перелом нестабільний або є ризик, що кістка зростеться неправильно і рука втратить функцію.
У більшості випадків — ні. Сучасні фіксатори виготовляються з біосумісних матеріалів і можуть залишатися в кістці все життя, не заважаючи рухам. Видалення може знадобитися лише при дискомфорті, подразненні сухожиль або за індивідуальними показами.
Легкі рухи пальцями зазвичай дозволяються досить рано — у перші тижні після операції. Повернення до повноцінного навантаження залежить від типу перелому та швидкості зрощення кістки: у середньому від 4–6 тижнів для побутових дій до 2–3 місяців для фізичної роботи.
Розрізи зазвичай невеликі та виконуються з урахуванням анатомії кисті. З часом рубець світлішає і стає менш помітним. За потреби лікар може порадити засоби для кращого загоєння шкіри.
Без стабільної фіксації уламків кістка може зростися неправильно. Це загрожує деформацією кисті, обмеженням рухів, хронічним болем і втратою сили в руці. У складних випадках потім доводиться робити повторні, складніші операції для виправлення наслідків.
Запишіться на консультацію ортопеда, щоб оцінити характер перелому та отримати індивідуальний план лікування.